1. Словник української мови в 11 томах

гогітливий

ГОГІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який гогоче.

День за днем клубилися над горами хмари, кресали блискавиці і дрижали в долинах шибки від гуркоту гогітливих гірських громів (Гончар, I, 1954, 543).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гогітливий — гогітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гогітливий — -а, -е. Який гогоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гогітливий — ГОГІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який гогоче, гоготить. Здіймалися до неба багряні хвилі і водограї вогню. Гогітливим штормом буяло полум'я (З. Тулуб); День за днем клубилися над горами хмари, кресали блискавиці і дрижали в долинах шибки від гуркоту гогітливих гірських громів (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах