годочок
ГОДО́ЧОК, чка, ч., розм.
Пестл. до годо́к.
Не бачила миленького чотири годочки! (з народної пісні);
– Ти сміття ще! – сердилася Хима, а єхидна думка їй нашіптувала: “Вже тринадцятий годочок з літа йде, не встережеш, як пробіжить п'ять років, а там – дівка...” (Я. Качура);
Ось уже сім годочків жив [дідок] сам (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)