годок

ГОДО́К, дка́, ч., розм.

Зменш.-пестл. до год.

Уже шістнадцятий годок минає Олесі, вже й свати почали у хату навертатись (Марко Вовчок);

– Може, хай погуляв би хлопець годок? – спробувала порадити чоловікові. – Через рік у нас вже буде восьмий клас (Ю. Збанацький);

Хоч сороковий годок минув, на молодицю була ще доволі гарна: повновида, з великими темними очима, з перчиком на рум'яній щічці (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. годок — годо́к іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. годок — -дка, ч. Моряк одного року призову на службу; браток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. годок — (-дка) ч.; арм. Солдат, що прослужив рік. ПСУМС, 18.  Словник жарґонної лексики української мови
4. годок — ГОДО́К, дка́, ч., рідко. Зменш.-пестл. до год. Уже шістнадцятий годок минає Олесі, вже й свати почали у хату навертатись (Вовчок, І, 1955, 21).  Словник української мови в 11 томах
5. годок — Годок, -дка м. ум. отъ год.  Словник української мови Грінченка