годограф

ГОДО́ГРАФ, а, ч., мат.

Крива – геометричне місце кінців змінного за часом вектора, значення якого в різні моменти часу відкладені від спільного початку.

Годограф дає наочне геометричне уявлення про те, як змінюється з часом фізична величина, що зображається змінним вектором, і про швидкість цієї зміни (з наук.-попул. літ.);

Годографи можуть мати форму дуги кола – тоді вони називаються круговими діаграмами (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. годограф — годо́граф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. годограф — -а, ч. Крива, що являє собою геометричне місце кінців векторів, відкладених від спільного початку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. годограф — годо́граф (від грец. οδός – шлях, напрям, рух і ...граф) крива, що являє собою геометричне місце кінців змінного за часом вектора, значення якого в різні моменти часу відкладені від спільного початку.  Словник іншомовних слів Мельничука