годованчик
ГОДО́ВАНЧИК, а, ч.
Пестл. до годо́ванець.
Якось при дворі пана старости ніби зустрічав [Михась] цього улесливого годованчика (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)ГОДО́ВАНЧИК, а, ч.
Пестл. до годо́ванець.
Якось при дворі пана старости ніби зустрічав [Михась] цього улесливого годованчика (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)