годованчик

годо́ванчик

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. годованчик — -а, ч. Пестл. до годованець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. годованчик — ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець. Якось при дворі пана старости ніби зустрічав [Михась] цього улесливого годованчика (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. годованчик — ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець. Якось при дворі пана старости ніби зустрічав[Михась] цього улесливого годованчика (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27).  Словник української мови в 11 томах