годованчик

годо́ванчик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годованчик — -а, ч. Пестл. до годованець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. годованчик — ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець. Якось при дворі пана старости ніби зустрічав [Михась] цього улесливого годованчика (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. годованчик — ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець. Якось при дворі пана старости ніби зустрічав[Михась] цього улесливого годованчика (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27). Словник української мови в 11 томах