годованчик

годо́ванчик

-а, ч.

Пестл. до годованець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годованчик — годо́ванчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. годованчик — ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець. Якось при дворі пана старости ніби зустрічав [Михась] цього улесливого годованчика (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. годованчик — ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець. Якось при дворі пана старости ніби зустрічав[Михась] цього улесливого годованчика (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27). Словник української мови в 11 томах