годованчик
ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець.
Якось при дворі пана старости ніби зустрічав[Михась] цього улесливого годованчика (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годованчик — годо́ванчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- годованчик — -а, ч. Пестл. до годованець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- годованчик — ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець. Якось при дворі пана старости ніби зустрічав [Михась] цього улесливого годованчика (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах