годограф

годо́граф

-а, ч.

Крива, що являє собою геометричне місце кінців векторів, відкладених від спільного початку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годограф — годо́граф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. годограф — ГОДО́ГРАФ, а, ч., мат. Крива – геометричне місце кінців змінного за часом вектора, значення якого в різні моменти часу відкладені від спільного початку. Словник української мови у 20 томах
  3. годограф — годо́граф (від грец. οδός – шлях, напрям, рух і ...граф) крива, що являє собою геометричне місце кінців змінного за часом вектора, значення якого в різні моменти часу відкладені від спільного початку. Словник іншомовних слів Мельничука