годограф
годо́граф
-а, ч.
Крива, що являє собою геометричне місце кінців векторів, відкладених від спільного початку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годограф — годо́граф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- годограф — ГОДО́ГРАФ, а, ч., мат. Крива – геометричне місце кінців змінного за часом вектора, значення якого в різні моменти часу відкладені від спільного початку. Словник української мови у 20 томах
- годограф — годо́граф (від грец. οδός – шлях, напрям, рух і ...граф) крива, що являє собою геометричне місце кінців змінного за часом вектора, значення якого в різні моменти часу відкладені від спільного початку. Словник іншомовних слів Мельничука