годованчик
ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець.
Якось при дворі пана старости ніби зустрічав[Михась] цього улесливого годованчика (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27).
Словник української мови (СУМ-11)ГОДО́ВАНЧИК, а, ч. Пестл. до годо́ванець.
Якось при дворі пана старости ніби зустрічав[Михась] цього улесливого годованчика (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27).
Словник української мови (СУМ-11)