годуватися
ГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Вживати їжу; харчуватися.
Вони росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки, спочивали на одній подушечці (Панас Мирний);
У хліві стояли повні корівки, годувалася товстюча льоха (У. Самчук);
– Мої діти вже тиждень хліба не бачили, картоплею годуються (А. Шиян).
2. Добувати засоби до існування.
Мали вони такий садок, що як уродить рясно та продадуть садовину, то цілий рік з того самого аж до нового годуються (з казки);
[Наталка:] Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м'ягкої [м'якої] булки, неправдою нажитої (І. Котляревський);
Білла знали як такого, що не перший рік годується з біржового корита, й біржа для нього була рідною оселею (М. Білкун).
3. Пас. до годува́ти 1.
– Наші свині погано доглядаються, препаскудно годуються (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)