годуватися
ГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Вживати їжу; харчуватися.
Вони росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки, спочивали на одній подушечці (Панас Мирний);
У хліві стояли повні корівки, годувалася товстюча льоха (У. Самчук);
– Мої діти вже тиждень хліба не бачили, картоплею годуються (А. Шиян).
2. Добувати засоби до існування.
Мали вони такий садок, що як уродить рясно та продадуть садовину, то цілий рік з того самого аж до нового годуються (з казки);
[Наталка:] Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м'ягкої [м'якої] булки, неправдою нажитої (І. Котляревський);
Білла знали як такого, що не перший рік годується з біржового корита, й біржа для нього була рідною оселею (М. Білкун).
3. Пас. до годува́ти 1.
– Наші свині погано доглядаються, препаскудно годуються (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- годуватися — годува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- годуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Приймати їжу; харчуватися. || Приймати корм (про тварин). 2》 Добувати засоби до існування. 3》 Пас. до годувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- годуватися — див. їсти; харчуватися Словник синонімів Вусика
- годуватися — ХАРЧУВА́ТИСЯ (задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе), Ї́СТИ, ГОДУВА́ТИСЯ, ЖИВИ́ТИСЯ, ХАРЧИ́ТИСЯ розм., КОНТЕНТУВА́ТИСЯ заст. — Док.: прохарчува́тися, прогодува́тися, прохарчи́тися. Словник синонімів української мови
- годуватися — ГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Приймати їжу; харчуватися. Вони росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки, спочивали на одній подушечці (Мирний, IV, 1955, 70); — А до того веду, хазяїне... Словник української мови в 11 томах
- годуватися — Годуватися, -дуюся, -єшся гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. К. Іов. 9. 2) Кушать, ѣсть. Словник української мови Грінченка