годуватися

Годуватися, -дуюся, -єшся

гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. К. Іов. 9.

2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Котл. Ен. V. 14. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров'я. К. Оп. 138.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годуватися — годува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. годуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Приймати їжу; харчуватися. || Приймати корм (про тварин). 2》 Добувати засоби до існування. 3》 Пас. до годувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. годуватися — ГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Вживати їжу; харчуватися. Вони росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки, спочивали на одній подушечці (Панас Мирний); У хліві стояли повні корівки, годувалася товстюча льоха (У. Словник української мови у 20 томах
  4. годуватися — див. їсти; харчуватися Словник синонімів Вусика
  5. годуватися — ХАРЧУВА́ТИСЯ (задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе), Ї́СТИ, ГОДУВА́ТИСЯ, ЖИВИ́ТИСЯ, ХАРЧИ́ТИСЯ розм., КОНТЕНТУВА́ТИСЯ заст. — Док.: прохарчува́тися, прогодува́тися, прохарчи́тися. Словник синонімів української мови
  6. годуватися — ГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Приймати їжу; харчуватися. Вони росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки, спочивали на одній подушечці (Мирний, IV, 1955, 70); — А до того веду, хазяїне... Словник української мови в 11 томах