годівничка

ГОДІВНИ́ЧКА, и, ж.

Зменш. до годівни́ця 1.

Он і досі стоять годівнички для лосів, які він ставив (Л. Костенко);

Учні залучаються до виготовлення годівничок із пластикових пляшок, коробок, різноманітних пакувальних матеріалів (із журн.);

* Образно. Поглянь, душа на вітру голодною паперовою годівничкою б'ється об вікно твоє (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. годівничка — годівни́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. годівничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до годівниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови