гойдання
ГОЙДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. гойда́ти і гойда́тися.
Христя, замилувавшись, почала його гойдати, то підійме високо угору, то спускає трохи не додолу. Хлопчик регоче, аж ніженятами сова – таке йому любе те гойдання (Панас Мирний);
Сидячи на якомусь барилі [у човні], старий січовик почував себе як риба в воді. Всі ці гойдання, вітер, хвилі ніби не обходили його (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)