гойдання

ГОЙДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гойда́ти і гойда́тися.

Христя, замилувавшись, почала його гойдати, то підійме високо угору, то спускає трохи не додолу. Хлопчик регоче, аж ніженятами сова — таке йому любе те гойдання (Мирний, III, 1954, 349);

Сидячи на якомусь барилі [у човні], старий січовик почував себе як риба в воді. Всі ці гойдання, вітер, хвилі ніби не обходили його (Добр., Очак. розмир, 1965, 85).

Значення в інших словниках

1. гойдання — гойда́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гойдання — -я, с. Дія за знач. гойдати і гойдатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гойдання — ГОЙДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гойда́ти і гойда́тися. Христя, замилувавшись, почала його гойдати, то підійме високо угору, то спускає трохи не додолу.  Словник української мови у 20 томах
4. гойдання — Гойда́ння, -ня с. Качаніе, колыханіе.  Словник української мови Грінченка