голевий

ГО́ЛЕВИЙ, а, е.

Прикм. до гол.

Форвард, який має блискуче голеве чуття, опинився в потрібному місці, подвоївши рахунок (з газ.);

// Зручний для забиття гола.

Гравці не використали шість виходів віч-на-віч із голкіпером, розтринькавши чудові голеві нагоди (з газ.);

Голевих ситуацій у першій половині матчу в обох команд було чимало (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. голевий — го́левий прикметник  Орфографічний словник української мови