голений
ГО́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до голи́ти 1.
На його гладко голеному, червоному і блискучому, як стиглий помідор, виду .. малювалась зарозумілість (М. Коцюбинський);
По підборіддю, давно не голеному, взялась просивиною порость, хоч вуса були без неї (В. Барка);
Комендант позіхнув, потер рукою давно не голену щоку й відсунув папери (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)