головень
ГО́ЛОВЕНЬ, вня, ч.
Прісноводна риба родини коропових із товстою головою й широким лобом.
Колись так ловили .. Лящ – по пуду! Коропи – по пуду! .. Головні – по пуду! (Остап Вишня);
Головень махав у його [рибалки] руках хвостом, і від того дзеркально спалахувала його луска (Валерій Шевчук);
Стрімкий головень, виплескуючись, ще ловить на хвилях напівпритоплених ґедзів (Є. Пашковський);
У головня широколоба голова з чітко окресленим великим ротом і красиве циліндричне тіло, укрите великою лускою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)