головоріз
ГОЛОВОРІ́З, а, ч.
Бандит, убивця.
В чесних людей не вистачило зброї – і вони змушені були відступати перед озброєними до зубів головорізами Фернандеса... (В. Владко);
Кудинович з невеликою дружиною молодих головорізів .. і був посланий до Переяслава для помочі князю Мстиславу (П. Загребельний);
Маю п'ятсот найкращих головорізів!.. Кому хочеш голови позносять! (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)