1. Словник української мови у 20 томах

головоріз

ГОЛОВОРІ́З, а, ч.

Бандит, убивця.

В чесних людей не вистачило зброї – і вони змушені були відступати перед озброєними до зубів головорізами Фернандеса... (В. Владко);

Кудинович з невеликою дружиною молодих головорізів .. і був посланий до Переяслава для помочі князю Мстиславу (П. Загребельний);

Маю п'ятсот найкращих головорізів!.. Кому хочеш голови позносять! (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головоріз — головорі́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. головоріз — -а, ч. 1》 Відчайдушна людина; шибеник. 2》 Бандит, убивця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головоріз — див. урвиголова Словник чужослів Павло Штепа
  4. головоріз — див. жорстокий; задерикуватий; розбійник Словник синонімів Вусика
  5. головоріз — НАСИ́ЛЬНИК (той, хто чинить насильства щодо кого-небудь); РОЗБІ́ЙНИК підсил., БАНДИ́Т підсил., ГОЛОВОРІ́З підсил., ГРОМИ́ЛО підсил., РОЗБИША́КА підсил. розм., ПІРА́Т рідше, БАШИБУЗУ́К заст. (той, хто чинить насильства, здирства, утиски, звірства і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. головоріз — ГОЛОВОРІ́З, а, ч. 1. Відчайдушна людина; шибеник. 2. Бандит, убивця. Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи на зразок Коха і Розенберга (Цюпа, Україна.., 1960, 71). Словник української мови в 11 томах