головоріз

Значення в інших словниках

1. головоріз — головорі́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. головоріз — -а, ч. 1》 Відчайдушна людина; шибеник. 2》 Бандит, убивця. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. головоріз — ГОЛОВОРІ́З, а, ч. Бандит, убивця. В чесних людей не вистачило зброї – і вони змушені були відступати перед озброєними до зубів головорізами Фернандеса... (В. Владко); Кудинович з невеликою дружиною молодих головорізів .. Словник української мови у 20 томах
4. головоріз — див. жорстокий; задерикуватий; розбійник Словник синонімів Вусика
5. головоріз — НАСИ́ЛЬНИК (той, хто чинить насильства щодо кого-небудь); РОЗБІ́ЙНИК підсил., БАНДИ́Т підсил., ГОЛОВОРІ́З підсил., ГРОМИ́ЛО підсил., РОЗБИША́КА підсил. розм., ПІРА́Т рідше, БАШИБУЗУ́К заст. (той, хто чинить насильства, здирства, утиски, звірства і т. ін. Словник синонімів української мови
6. головоріз — ГОЛОВОРІ́З, а, ч. 1. Відчайдушна людина; шибеник. 2. Бандит, убивця. Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи на зразок Коха і Розенберга (Цюпа, Україна.., 1960, 71). Словник української мови в 11 томах