головоріз
ГОЛОВОРІ́З, а, ч.
1. Відчайдушна людина; шибеник.
2. Бандит, убивця.
Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи на зразок Коха і Розенберга (Цюпа, Україна.., 1960, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- головоріз — головорі́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- головоріз — -а, ч. 1》 Відчайдушна людина; шибеник. 2》 Бандит, убивця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- головоріз — див. урвиголова Словник чужослів Павло Штепа
- головоріз — ГОЛОВОРІ́З, а, ч. Бандит, убивця. В чесних людей не вистачило зброї – і вони змушені були відступати перед озброєними до зубів головорізами Фернандеса... (В. Владко); Кудинович з невеликою дружиною молодих головорізів .. Словник української мови у 20 томах
- головоріз — див. жорстокий; задерикуватий; розбійник Словник синонімів Вусика
- головоріз — НАСИ́ЛЬНИК (той, хто чинить насильства щодо кого-небудь); РОЗБІ́ЙНИК підсил., БАНДИ́Т підсил., ГОЛОВОРІ́З підсил., ГРОМИ́ЛО підсил., РОЗБИША́КА підсил. розм., ПІРА́Т рідше, БАШИБУЗУ́К заст. (той, хто чинить насильства, здирства, утиски, звірства і т. ін. Словник синонімів української мови