головусий

ГОЛОВУ́СИЙ, а, е, розм.

У якого немає вусів; безвусий.

Було б смішно, якби він назвав, старий чоловік, своїми боярами головусих недоростків (М. Грушевський);

// у знач. ім. голову́сий, сого, ч. Той, у кого немає вусів.

– А це хто? Сини? – спитав головусий.., вказуючи на нас (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. головусий — голову́сий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. головусий — -а, -е, розм. У якого немає вусів; безвусий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. головусий — див. молодий  Словник синонімів Вусика
4. головусий — БЕЗВУ́СИЙ (у якого немає вусів), ГОЛОВУ́СИЙ розм. рідше. На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (О. Гончар); — І невже твій головусий график піде на се? (І. Франко).  Словник синонімів української мови
5. головусий — ГОЛОВУ́СИЙ, а, е, розм. У якого немає вусів; безвусий. -А це хто? Сини? — спитав головусий.., вказуючи на нас (Ірчан, І, 1958, 300).  Словник української мови в 11 томах