головусий
ГОЛОВУ́СИЙ, а, е, розм. У якого немає вусів; безвусий.
-А це хто? Сини? — спитав головусий.., вказуючи на нас (Ірчан, І, 1958, 300).
Словник української мови (СУМ-11)ГОЛОВУ́СИЙ, а, е, розм. У якого немає вусів; безвусий.
-А це хто? Сини? — спитав головусий.., вказуючи на нас (Ірчан, І, 1958, 300).
Словник української мови (СУМ-11)