голодно
ГО́ЛОДНО.
1. Присл. до голо́дний 1.
Побачив [майор], як голодно блиснули чорні оченята дівчинки. На підвіконні вони вгледіли солдатський буханець (Ю. Бедзик);
* Образно. Голодно накинувся на газети, на журнали (А. Головко).
2. у знач. пред. Про відчуття ким-небудь голоду.
Жити мені голодно (Панас Мирний);
В хаті холодно й голодно, та ще й хата під поліційним наглядом (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)