голоп'ятий

ГОЛОП'Я́ТИЙ, а, е, розм.

Із голими п'ятами, босий.

Без чобіт, голоп'ятий, Він поліз по стіні... (В. Бичко);

// перен., зневажл. Про вбогу людину.

– Бреши, бреши... Потрібні ото пану Луцеві такі нічліжники, як ти, голоп'яті! (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. голоп'ятий — голоп'я́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. голоп'ятий — -а, -е, розм. З голими п'ятами; босий. || перен., зневажл. Про вбогу людину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голоп'ятий — див. бідний  Словник синонімів Вусика
4. голоп'ятий — Голоп'ятий, -а, -е Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.  Словник української мови Грінченка