голублення
ГОЛУ́БЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. голу́бити і голу́битися.
Певно, найбільше психологічне навантаження несе метафора під пером О. Іваненко в епізоді голублення поетом-солдатом маленького сина коменданта (з наук. літ.);
За голубленням та за милуванням незчулися, як і ніч минулася (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)