голублений

ГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до голу́бити.

Як багато не встигла йому сказати, і поцілувати, і голову його голублену притиснути до грудей... (Ю. Яновський);

Він чи не вперше дав знати, як направду високо ставить цю, аж мовби й не свою, і як же непорівнянно менше од “своєї” голублену дитину (О. Забужко);

* Образно. Великих зусиль мусив докласти цей хворий, не часто голублений долею чоловік, щоб достойно витримати прикрості (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. голублений — голу́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. голублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до голубити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голублений — ГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до голу́бити. Як багато не встигла йому [синові] сказати, і поцілувати, і голову його голублену притиснути до грудей… (Ю. Янов., І, 1954, 57).  Словник української мови в 11 томах