голублений
ГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до голу́бити.
Як багато не встигла йому [синові] сказати, і поцілувати, і голову його голублену притиснути до грудей… (Ю. Янов., І, 1954, 57).
Словник української мови (СУМ-11)ГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до голу́бити.
Як багато не встигла йому [синові] сказати, і поцілувати, і голову його голублену притиснути до грудей… (Ю. Янов., І, 1954, 57).
Словник української мови (СУМ-11)