1. Словник української мови в 11 томах

голублений

ГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до голу́бити.

Як багато не встигла йому [синові] сказати, і поцілувати, і голову його голублену притиснути до грудей… (Ю. Янов., І, 1954, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голублений — голу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. голублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до голубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голублений — ГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до голу́бити. Як багато не встигла йому сказати, і поцілувати, і голову його голублену притиснути до грудей... (Ю. Словник української мови у 20 томах