1. Словник української мови у 20 томах

голублений

ГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до голу́бити.

Як багато не встигла йому сказати, і поцілувати, і голову його голублену притиснути до грудей... (Ю. Яновський);

Він чи не вперше дав знати, як направду високо ставить цю, аж мовби й не свою, і як же непорівнянно менше од “своєї” голублену дитину (О. Забужко);

* Образно. Великих зусиль мусив докласти цей хворий, не часто голублений долею чоловік, щоб достойно витримати прикрості (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голублений — голу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. голублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до голубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голублений — ГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до голу́бити. Як багато не встигла йому [синові] сказати, і поцілувати, і голову його голублену притиснути до грудей… (Ю. Янов., І, 1954, 57). Словник української мови в 11 томах