голубочок
ГОЛУБО́ЧОК, чка, ч.
Пестл. до голубо́к.
– Ой заспівай, защебечи, сивий голубочку (з народної пісні);
– Прощай же, сизий голубочок! Бо вже стає на дворі світ; Прощай, дитя, прощай, синочок!.. (І. Котляревський);
Я добре бачила: вони на майдані тулилися одне до одного. Голубочки... Хіба ні, Романе? (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)