голубуватий
ГОЛУБУВА́ТИЙ, а, е.
Із голубим відтінком, трохи голубий.
На кілька верст я помічаю до дріб'язків увесь краєвид. Місцями по ньому чіткою, голубуватою стрічкою виблискує річка (М. Івченко);
Над горами чітко окреслювалась широка скибка голубуватого місяця (С. Скляренко);
Хати здивовано зиркали голубуватими шибками з-під стріх та черепичних дахів (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)