голубочка

ГОЛУ́БОЧКА, и, ж.

Пестл. до голу́бка.

Зажурився сизий голуб, сидя на дубочку, що одняв у його [нього] злющий рябець голубочку (М. Костомаров);

[Василь (пригорта її):] Марусю, голубочко сиза! Не побивайся так марно... (Панас Мирний);

* Образно. Зимонько-снігурочко, Просимо, голубочко, Щоб мороз стояв (Л. Глібов);

* У порівн. Три дочки – як голубочки! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. голубочка — голу́бочка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. голубочка — -и, ж. Пестл. до голубка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубочка — див. кохана  Словник синонімів Вусика
4. голубочка — ГОЛУ́БОЧКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. *У порівн. Три дочки — як голубочки! (Мирний, II, 1954, 99); *Образно. Зимонько-снігурочко, Просимо, голубочко, Щоб мороз стояв (Гл., Вибр., 1957, 269).  Словник української мови в 11 томах
5. голубочка — Голубочка, -ки ж. ум. отъ голубка.  Словник української мови Грінченка