голубочка

ГОЛУ́БОЧКА, и, ж. Пестл. до голу́бка.

*У порівн. Три дочки — як голубочки! (Мирний, II, 1954, 99);

*Образно. Зимонько-снігурочко, Просимо, голубочко, Щоб мороз стояв (Гл., Вибр., 1957, 269).

Значення в інших словниках

1. голубочка — голу́бочка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. голубочка — -и, ж. Пестл. до голубка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубочка — ГОЛУ́БОЧКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. Зажурився сизий голуб, сидя на дубочку, що одняв у його [нього] злющий рябець голубочку (М. Костомаров); [Василь (пригорта її):] Марусю, голубочко сиза! Не побивайся так марно... (Панас Мирний); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. голубочка — див. кохана  Словник синонімів Вусика
5. голубочка — Голубочка, -ки ж. ум. отъ голубка.  Словник української мови Грінченка