Орфографічний словник української мови

голубочка

голу́бочка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. голубочка — -и, ж. Пестл. до голубка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. голубочка — ГОЛУ́БОЧКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. Зажурився сизий голуб, сидя на дубочку, що одняв у його [нього] злющий рябець голубочку (М. Костомаров); [Василь (пригорта її):] Марусю, голубочко сиза! Не побивайся так марно... (Панас Мирний); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. голубочка — див. кохана  Словник синонімів Вусика
  4. голубочка — ГОЛУ́БОЧКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. *У порівн. Три дочки — як голубочки! (Мирний, II, 1954, 99); *Образно. Зимонько-снігурочко, Просимо, голубочко, Щоб мороз стояв (Гл., Вибр., 1957, 269).  Словник української мови в 11 томах
  5. голубочка — Голубочка, -ки ж. ум. отъ голубка.  Словник української мови Грінченка