Словник української мови у 20 томах

голінеба

ГОЛІНЕ́БА, присл., розм.

Під відкритим небом; просто неба.

Дідько запалював у печі, примощувався на тепліючій черені голінеба (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. голінеба — голіне́ба прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. голінеба — присл. Не в приміщенні, просто неба.  Великий тлумачний словник сучасної мови