голінеба
ГОЛІНЕ́БА, присл., розм.
Під відкритим небом; просто неба.
Дідько запалював у печі, примощувався на тепліючій черені голінеба (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)ГОЛІНЕ́БА, присл., розм.
Під відкритим небом; просто неба.
Дідько запалював у печі, примощувався на тепліючій черені голінеба (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)