голісінький
ГОЛІ́СІНЬКИЙ, а, е.
Зовсім голий.
Голова голісінька, як долоня (Г. Квітка-Основ'яненко);
Тим часом синя хвиля Ганнусю виносить. Голісінька, стрепенеться, Сяде на пісочку... (Т. Шевченко);
Он яка зима у великому місті. Снігу тільки й усього, що в скверах та на дахах будинків, а тротуари голісінькі, мов тік (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)