Словник української мови у 20 томах

гомеостат

ГОМЕОСТА́Т, а, ч., спец.

Кібернетична система, яка моделює здатність організмів підтримувати температуру тіла або інші величини у фізіологічно допустимих межах.

Гомеостат як структура управління матеріальними об'єктами у процесі своєї роботи забезпечує підтримання гомеостазу, тобто динамічної стабільності життєво важливих функцій та параметрів систем живого організму (з наук. літ.);

Популяція у біологічній системі видів виступає як єдиний гомеостат, функціональними одиницями якого є окремі особи (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гомеостат — гомеоста́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гомеостат — -а, ч. Технічна чи біологічна система, що самостійно підтримує певний рівень діяльності заданих або природних величин. Випробування на гомеостаті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гомеостат — гомеоста́т (від гомео... і ...стат) самоорганізована кібернетична система, яка моделює здатність живих організмів підтримувати деякі величини (напр., температури тіла) у фізіологічно припустимих межах.  Словник іншомовних слів Мельничука