гомеостатичний

ГОМЕОСТАТИ́ЧНИЙ, а, е, біол.

Стос. до гомеостазу.

Нервова система разом із гуморально-ендокринною системою здійснює внутрішньосистемне гомеостатичне регулювання функцій організму в рамках еволюційно заданих діапазонів норми, що є однією з головних умов збереження здоров'я організму (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гомеостатичний — гомеостати́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гомеостатичний — -а, -е. Який самостійно підтримує певний рівень діяльності заданих або природних величин.  Великий тлумачний словник сучасної мови