гомеостатичний

гомеостати́чний

-а, -е.

Який самостійно підтримує певний рівень діяльності заданих або природних величин.

Значення в інших словниках

1. гомеостатичний — гомеостати́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гомеостатичний — ГОМЕОСТАТИ́ЧНИЙ, а, е, біол. Стос. до гомеостазу. Нервова система разом із гуморально-ендокринною системою здійснює внутрішньосистемне гомеостатичне регулювання функцій організму в рамках еволюційно заданих діапазонів норми, що є однією з головних умов збереження здоров'я організму (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах