гомозиготність
ГОМОЗИГО́ТНІСТЬ, ності, ж., біол.
Властивість за знач. гомозиго́тний.
Пшениця є самозапильником, у якого природно високий ступінь гомозиготності має забезпечувати нежиттєздатність клітин з абераціями (з наук. літ.);
Унаслідок спорідненого схрещування організмів із кожним наступним поколінням підвищується гомозиготність гібридів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)