Словник української мови у 20 томах

гомозиготність

ГОМОЗИГО́ТНІСТЬ, ності, ж., біол.

Властивість за знач. гомозиго́тний.

Пшениця є самозапильником, у якого природно високий ступінь гомозиготності має забезпечувати нежиттєздатність клітин з абераціями (з наук. літ.);

Унаслідок спорідненого схрещування організмів із кожним наступним поколінням підвищується гомозиготність гібридів (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гомозиготність — гомозиго́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гомозиготність — -ності, ж. Стан організму, в гомологічних хромосомах якого одночасно присутні однакові алелі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гомозиготність — гомозиго́тність (від гомо... і зигота) стан спадкового апарата організму, при якому його гомологічні хромосоми ідентичні за якістю алелів та взаєморозташуванням усіх або частини генів. Організми, які містять у гомологічних хромосомах такі ідентичні алелі, називають гомозиготними.  Словник іншомовних слів Мельничука