гомозний

ГОМО́ЗНИЙ, ГУМО́ЗНИЙ, а, е.

Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом).

Навесні сад приводили до ладу: зрізали сухі гілки, зрубували гомозні дерева, розпушували землю (із журн.);

Бавовну збирають відповідно до стандарту, не змішуючи здорового сирцю з гомозним (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гомозний — гомо́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гомозний — гумозний, -а, -е. Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гомозний — ГОМО́ЗНИЙ, ГУМО́ЗНИЙ, а, е. Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом). Бавовну збирають окремо по товарних сортах відповідно до стандарту, не змішуючи здорового сирцю з гомозним (Колг. енц., І, 1956, 44).  Словник української мови в 11 томах