гонгоризм
ГОНГОРИ́ЗМ, у, ч.
Напрямок барокової поезії XVI–XVII ст., названий на честь іспанського поета Л. де Гонгори-і-Арготе, що тяжів до метафоризації вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз, абсолютизації аристократичного духу.
Опонентами гонгоризму були Лопе де Вега і Кеведо (з навч. літ.);
Ідеологічним аналогом гонгоризму в італійській літературі був маринізм (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)