гонорант

ГОНОРА́НТ, а, ч., екон.

Особа, яка поручається за платіж по векселю, що засвідчується особливим поручительським написом на ньому.

У випадку банкрутства позичальника майнова відповідальність по векселю перекладається на гоноранта (з мови документів);

Перед тим, як підписувати будь-які банківські папери, поручителю варто детально із ними ознайомитись, оскільки у разі неплатоспроможності позичальника здійснювати платежі по векселю зобов'язаний саме гонорант (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гонорант — гонора́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гонорант — -а, ч., фін. Особа, яка гарантує оплату векселя.  Великий тлумачний словник сучасної мови