гонорарний
ГОНОРА́РНИЙ, а, е.
Прикм. до гонора́р.
Став [Ярчик] сполохано думати про наближення моменту розплати і як при цьому він буде змушений витягати всю товсту гонорарну пачку з кишені (Ю. Андрухович);
Гонорарні суми з кількома нулями я отримував там в акуратних конвертиках (О. Ірванець);
Де-де, а над гонорарною відомістю всі потрудилися в поті чола свого (з газ.);
// Який передбачає виплату гонорару.
Я заплатив усі борги, відмовився від “гонорарних справ”, і наш бюджет щомісяця примушує нас приймати різні героїчні постанови: ми ходимо на дешеві місця в театр три рази на тиждень, пробуємо свої сили на вегетаріанстві, я курю дешевий тютюн (В. Винниченко);
Окремі видання пропонувалося здійснити на гонорарних засадах, оформляти як замовні (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)