гонідія
ГОНІ́ДІЯ, ї, ж., біол.
1. Орган розмноження у вигляді нерухомої клітини в синьо-зелених водоростей.
Основу репродуктивної системи синьо-зелених водоростей складають гонідії (з навч. літ.).
2. Рухлива спора нитчастих бактерій.
Гонідії формуються у тих нитчастих бактерій, яким властива диференціація ниті (з наук. літ.).
3. Водорість, що утворює разом із грибом лишайник.
Спроба примусити гонідії лишайників жити самостійним життям призвела до відкриття симбіозу грибів з водоростями (з наук. літ.);
Особливо легко вбирають вологу лишайники завдяки наявності слизу, що оточує синьо-зелені гонідії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)