гопнути
ГО́ПНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Однокр. до го́пати.
Гопне [Черемош] цілою масою води десь із каміння, наробить галасу, подумаєш – от який богатир... (Г. Хоткевич).
2. перен., жарг. Пограбувати; відібрати що-небудь за допомогою обману, шахрайства.
Олег в усіх подробицях розповів, як його знайому хотіли гопнути на телефон та гроші на Хрещатику (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)