Словник української мови у 20 томах

гопнути

ГО́ПНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Однокр. до го́пати.

Гопне [Черемош] цілою масою води десь із каміння, наробить галасу, подумаєш – от який богатир... (Г. Хоткевич).

2. перен., жарг. Пограбувати; відібрати що-небудь за допомогою обману, шахрайства.

Олег в усіх подробицях розповів, як його знайому хотіли гопнути на телефон та гроші на Хрещатику (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гопнути — го́пнути: прыгнуть съ верху внизъ, ударить съ маху [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
  2. гопнути — го́пнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. гопнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гопати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гопнути — ГО́ПНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до го́пати.  Словник української мови в 11 томах